грюндер
ГРЮ́НДЕР, а, ч.
Особа, яка займається грюндерством.
Вирішальну роль у бурхливому розвитку економіки Центральної Європи середини XIX ст. відіграло будівництво залізниць, коли грюндери, що фінансували їх будівництво, стрімко багатіли (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грюндер — Грі́ндер, грюндер: — засновник акціонерного товариства, що створюється, як правило, з спекулятивною метою [44-1] Словник з творів Івана Франка
- грюндер — грю́ндер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- грюндер — -а, ч. Людина, яка займається грюндерством. Великий тлумачний словник сучасної мови