гріночка

ГРІ́НОЧКА, и, ж.

Зменш. до грі́нка.

– Тепер, Федоре-небоже, встань та укрій собі гріночку хліба, але тоненьку (В. Стефаник);

Смакуватиме до пива й національна німецька закуска – маленькі трикутні підсушені гріночки з бородинського хліба, змащені масою із сала й часнику, присмачені перцем і петрушкою (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me