гріночка
ГРІ́НОЧКА, и, ж.
Зменш. до грі́нка.
– Тепер, Федоре-небоже, встань та укрій собі гріночку хліба, але тоненьку (В. Стефаник);
Смакуватиме до пива й національна німецька закуска – маленькі трикутні підсушені гріночки з бородинського хліба, змащені масою із сала й часнику, присмачені перцем і петрушкою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me