гувернантський

ГУВЕРНА́НТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до гуверна́нт, гуверна́нтка.

Я її [матері] дуже боявся, – згадував В. Антонович, – тон рішучий, деспотичний настрій, гувернантська звичка виправляти манери (із журн.);

// Який здійснюється за допомогою гувернантів.

Завдяки поширенню гувернантської освіти в Росії у XVII–XIX ст. з'явилася ціла плеяда видатних російських науковців, поетів, письменників, митців, державних діячів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me