гудливий
ГУДЛИ́ВИЙ, а, е.
Який характеризується гудінням.
Велетень ішов розважно, біля нього ступав Лаврентій, а ззаду, на відстані, – гудлива, як рій, юрба (Валерій Шевчук);
Гудливий рій мух.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me