гудливий

ГУДЛИ́ВИЙ, а, е.

Який характеризується гудінням.

Велетень ішов розважно, біля нього ступав Лаврентій, а ззаду, на відстані, – гудлива, як рій, юрба (Валерій Шевчук);

Гудливий рій мух.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me