гудочний
ГУДО́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до гудо́к².
Людськi голоси почали розрiзнятись, вереск гудочних смичкiв, свист сопелей-кугичок та веселе калатання бубона (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гудочний — -а, -е. Стос. до гудка. Великий тлумачний словник сучасної мови