гуманістка

ГУМАНІ́СТКА, и, ж.

Жін. до гумані́ст.

У своєрідних, сповнених поезії п'єсах великої гуманістки Лесі Українки знайшли втілення її глибокі роздуми про долю людини і людства в цілому (з наук. літ.);

Як казала всім відома гуманістка мати Тереза, діліться з людьми кращим, що у вас є (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуманістка — гумані́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гуманістка — -и. Жін. до гуманіст. Великий тлумачний словник сучасної мови