гуманістка
ГУМАНІ́СТКА, и, ж.
Жін. до гумані́ст.
У своєрідних, сповнених поезії п'єсах великої гуманістки Лесі Українки знайшли втілення її глибокі роздуми про долю людини і людства в цілому (з наук. літ.);
Як казала всім відома гуманістка мати Тереза, діліться з людьми кращим, що у вас є (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуманістка — гумані́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гуманістка — -и. Жін. до гуманіст. Великий тлумачний словник сучасної мови