гунявити

ГУНЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. гуня́влять; недок., що і без прям. дод., розм.

Гугнявити.

Режисер трохи гунявить (Ю. Яновський);

* Образно. От схлипує й гунявить катеринка (В. Винниченко).