гурок

ГУРО́К, рка́, ч., діал.

Те саме, що огіро́к 2.

Садок вже безлистий, а не пустий ..; у городі гурки, на насіння зоставлені, жовтіють (Марко Вовчок);

На площі гамірно, поприїжджали навколишні селяни, поважні дядьки, які на огірки кажуть “гурки”, а на рядно “радно” (Ю. Мушкетик).