1. Словник української мови у 20 томах

гусеподібні

ГУСЕПОДІ́БНІ, них, мн.

Ряд водоплавних птахів з надряду кілегрудих, поширений по всій земній кулі, окрім Антарктиди.

До гусеподібних належить численна родина качкових (гуска, казарка, огар, лебідь-шипун та ін.) (з наук. літ.);

Найчастіше гніздове розміщення гусеподібних має дисперсний характер, хоча деякі види можуть утворювати нещільні колонії (з наук. літ.);

Характерними ознаками гусеподібних є переважно плоский дзьоб з роговими пластинами по краях, короткі ноги, пальці, об'єднані плавальною перетинкою, щільне оперення (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусеподібні — -их, мн. Ряд водоплавних птахів; майже всі – цінні промислові птахи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гусеподібні — Ряд птахів, що належать до пластинкодзьобових; 21 вид, береги водоймищ і боліт усього світу; довж. 50-100 см; травоїдні; сіра г., білолоба г. Універсальний словник-енциклопедія