гусоньки
ГУ́СОНЬКИ, ньок, мн.
Зменш.-пестл. до гу́си 1.
Посеред двору ходять гуси – їхні гусоньки (М. Коцюбинський);
– Добрий вечір, гусоньки! – мовив зворушено, ніби пернаті гості, що поверталися з вирію, могли його почути (Б. Левін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me