гусоньки

ГУ́СОНЬКИ, ньок, мн.

Зменш.-пестл. до гу́си 1.

Посеред двору ходять гуси – їхні гусоньки (М. Коцюбинський);

– Добрий вечір, гусоньки! – мовив зворушено, ніби пернаті гості, що поверталися з вирію, могли його почути (Б. Левін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me