гюйсшток
ГЮЙСШТО́К, а, ч., мор.
Вертикальна жердина, на якій піднімається гюйс.
Вночі на гюйсштоці засвічується якірний ліхтар під час стоянки корабля на якорі (з навч. літ.);
Матроса, який вартував біля гюйсштока, вибуховою хвилею було викинуто далеко в море (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me