гібернація

ГІБЕРНА́ЦІЯ, ї, ж.

1. біол. Зимова сплячка тварин.

Гібернація є частинним випадком діапаузи, тобто стану фізіологічного гальмування обміну речовин та зупинки формоутворювальних процесів (з наук.-попул. літ.).

2. мед. Стан уповільненої життєдіяльності організму, штучно викликаний для проведення хірургічних операцій.

Медикаментозна гібернація та штучна гіпотермія знайшли широке застосування в хірургії (з наук.-попул. літ.);

Гібернація досягається застосуванням нейролептичних та інших лікарських засобів, які блокують механізм нейроендокринних реакцій (з наук.-попул. літ.).

3. інформ. Енергоощадний режим операційної системи комп'ютера, що дозволяє записати вміст оперативної пам'яті на енергонезалежний пристрій зберігання даних перед вимкненням.

У деяких системах гібернацію можна викликати, керуючи електроживленням (з наук.-техн. літ.);

У статті поясняюється, як увімкнути функцію гібернації в операційній системі (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гібернація — -ї, ж. Гальмування життєдіяльності (напр. зимова сплячка тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гібернація — Сплячка (зимова) Словник чужослів Павло Штепа
  3. гібернація — гіберна́ція (лат. hibernatio – зимівля, зимова сплячка, від hibernus – зимовий) гальмування життєдіяльності (напр., зимова сплячка тварин). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гібернація — див. зимова сплячка Універсальний словник-енциклопедія