гідродвигун

ГІДРОДВИГУ́Н, а́, ч.

Гідравлічна машина, що перетворює механічну енергію рідини на механічну енергію веденої ланки (вала, штока і т. ін.); гідравлічний двигун.

При використанні лопатевого гідродвигуна доведено можливість досягнення 80–85 % рівня ступеня стабілізації динамічного натягу ниток основи при швидкостях в'язання 1800–2800 петельних рядків за хвилину (з наук. літ.);

Відповідно до форми робочих органів розрізняють: зубчасті, шиберні та поршневі об'ємні гідродвигуни (з наук.-попул. літ.);

У лопатевих гідродвигунах, які використовуються на гідроелектростанціях, у гідравлічних передачах машин тощо робочою рідиною є переважно вода (з навч. літ.).