гідроксид

ГІДРОКСИ́Д, у, ч.

Продукт сполучення оксиду хімічного елемента з водою.

Гідроксиди лужноземельних металів розчинні у воді (з наук. літ.);

Значну інформацію про умови зволоження дають мінерали гідроксидів та оксидів алюмінію, заліза, мангану – це індикатори гумідного клімату (жаркого, помірно теплого), а також змінно-вологих субтропічних умов (з наук. літ.);

У ґрунті Марса є багато гідроксидів заліза. Якраз вони і надають планеті червонуватого відтінку (з навч. літ.).

△ (1) Гідрокси́д ка́льцію – хімічна речовина, яка утворюється внаслідок взаємодії оксиду кальцію з водою; гашене вапно.

За допомогою гідроксиду кальцію одержують вапняний розчин, який широко використовується в будівництві (з наук.-попул. літ.);

Одним із препаратів, який широко застосовують для антисептичного оброблення зубного каналу, є гідроксид кальцію (з наук.-попул. літ.).