1. Словник української мови у 20 томах

гідролокатор

ГІДРОЛОКА́ТОР, а, ч.

Прилад для визначення місцезнаходження предметів у воді.

Наприкінці Першої світової війни Поль Ланжевен випробував поблизу французького міста Тулон перші ультразвукові гідролокатори (з наук.-попул. літ.);

Гідролокатор за принципом дії дуже схожий на радар (з наук.-попул. літ.);

Своєрідний гідролокатор – сонар – дозволяє виявляти рибу на відстані 3 км (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гідролокатор — гідролока́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гідролокатор — -а, ч., спец. Прилад для визначення місцезнаходження предметів у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гідролокатор — ГІДРОЛОКА́ТОР, а, ч., спец. Прилад для визначення місцезнаходження предметів у воді. Словник української мови в 11 томах