гідрохлориди

ГІДРОХЛОРИ́ДИ, ів, мн. (одн. гідрохлори́д, у, ч.), хім.

Сіль хлороводневої кислоти й органічної основи.

У слабокислому середовищі розчини гідрохлоридів відносно стійкі, але в розчинах кислот і лугів вони легко руйнуються (з наук. літ.);

Ефедра доступна переважно в формі гідрохлориду та сульфату (з наук.-попул. літ.).