гілкоруб
ГІЛКОРУ́Б, а, ч.
1. Робітник, який обрубує гілки з повалених дерев.
Виселені до Сибіру в 1946 р. українці працювали в лісі. Кожен мав свою норму. Наприклад: гілкоруби повинні були обрубати по 12–14 куб. метрів дерева в день (з мемуарної літ.);
Сьогодні гілкоруби працювали в лісі від світанку до заходу сонця (з газ.).
2. Інструмент для обрубування гілок.
Гілкоруб має лезо 325 мм, діаметр зрізу 25 мм (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me