гілкоруб

ГІЛКОРУ́Б, а, ч.

1. Робітник, який обрубує гілки з повалених дерев.

Виселені до Сибіру в 1946 р. українці працювали в лісі. Кожен мав свою норму. Наприклад: гілкоруби повинні були обрубати по 12–14 куб. метрів дерева в день (з мемуарної літ.);

Сьогодні гілкоруби працювали в лісі від світанку до заходу сонця (з газ.).

2. Інструмент для обрубування гілок.

Гілкоруб має лезо 325 мм, діаметр зрізу 25 мм (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me