1. Словник української мови у 20 томах

гілкування

ГІЛКУВА́ННЯ, я, с.

Утворення і ріст гілок у рослин.

До початку бутонізації в олійних культур відбувається гілкування, максимальний приріст зеленої маси і утворення кореневищ (з наук. літ.);

У роботі наведено результати стимулювання гілкування в однорічних саджанців яблуні з метою отримання скороплідного садівного матеріалу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гілкування — гілкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гілкування — -я, с. Утворення і ріст гілок у рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гілкування — ГІЛКУВА́ННЯ, я, с. Утворення і ріст гілок у рослин. У цей час [до початку бутонізації] відбувається гілкування, максимальний приріст зеленої маси і утворення кореневищ (Ол. та ефір. культ., 1956, 290). Словник української мови в 11 томах