гімназичний

ГІМНАЗИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до гімна́зія.

– Нехай потім колись розкажу вам, – обізвалась пошептом Уляся гімназичним школярським тоном (І. Нечуй-Левицький);

– Тільки захоти, зразу висватаю тобі таку молоду! З освітою ніяк не нижчою гімназичної (А. Головко);

Тедзику не набридало повторювати десятки разів те ж саме, він був гордий, що його взяли в той невеличкий гімназичний оркестр, і він хотів грати якнайкраще (О. Іваненко);

Ці українці були переважно студентами, й особисті контакти між собою вони зав'язували в гімназичному та університетському колі, де й виникали погляди, які згодом штовхали їх до активної опозиції царатові (з наук. літ.).