гімнастика

ГІМНА́СТИКА, и, ж.

Система фізичних вправ, що сприяє загальному розвиткові організму та зміцненню здоров'я.

Лягаючи на килим робити вранішню гімнастику мускулів тіла, вона ще раз згадала про Креве (М. Йогансен);

Коли Джалапіту примусили якось уранці робити гімнастику, а йому було незручно відмовитися, щоб інші не червоніли від їхньої нетактовності, сталася затьма сонця (Е. Андієвська);

У сценічних обробках традиційних українських танців використовуються елементи гімнастики, акробатики (з наук.-попул. літ.);

Ранкова гімнастика – настрій на весь день (із журн.);

* Образно. – Але нащо мені се? Навіщо мені ся гімнастика розуму, коли душа моя стогне і рветься від жалю? (Леся Українка).

△ (1) Спорти́вна гімна́стика – вид спорту, що полягає у виконанні гімнастичних вправ на спеціальних снарядах, а також вільні вправи.

Програма сучасної чоловічої спортивної гімнастики складається із вправ на шести предметах: вправ на поперечині, паралельних брусах, кільцях, гімнастичному коні, а також опорного стрибка і вільних вправ (з наук.-попул. літ.);

Першим лауреатом премії “Зірка українського спорту” стала 17-кратна чемпіонка світу і 9-кратна олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лариса Латиніна (із журн.);

(2) Худо́жня гімна́стика – вид спорту, що полягає у виконанні під музику комбінацій із різноманітних пластичних та динамічних гімнастичних і танцювальних вправ із певним предметом (скакалка, обруч, м'яч, булава, стрічка) і без нього.

Марися гарна спортсменка, часто й після уроків залишається тренуватись з художньої гімнастики, коли спортзал вільний (О. Гончар);

З 1984 р. жіноча художня гімнастика – олімпійський вид спорту (з наук.-попул. літ.).