гімнограф

ГІМНО́ГРАФ, а, ч.

Автор релігійних гімнів і піснеспівів.

Вітчизняні гімнографи доби Київської Русі створювали служби на місцевому матеріалі (наприклад, канон Борисові та Глібові) (з навч. літ.);

Великий покаянний канон належить перу святителя Андрія Критського (660–740) – візантійського ритора та гімнографа (з рел.-церк. літ.);

Гімнографи й одописці своєю творчістю зумовили появу видатного грузинського поета Ш. Руставелі (із журн.).