1. Словник української мови у 20 томах

гінгівіт

ГІНГІВІ́Т, у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки ясен.

Гінгівіт спричинюється здебільшого карієсом зубів, деякими гострими інфекційними хворобами, авітамінозами, отруєнням солями важких металів (з наук.-попул. літ.);

Гінгівіт з'являється внаслідок недотримання елементарних правил гігієни та догляду за ротовою порожниною (із журн.);

Соком чорної редьки полощуть ротову порожнину при стоматитах і гінгівітах (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гінгівіт — гінгіві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гінгівіт — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ясен, спричинюване карієсом зубів, деякими гострими інфекційними хворобами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гінгівіт — (мед.) ясенезапал Словник чужослів Павло Штепа
  4. гінгівіт — гінгіві́т (від лат. gingiva – ясна) запалення слизової оболонки ясен, спричинюване карієсом зубів, деякими гострими інфекційними хворобами, авітамінозами, отруєнням солями важких металів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука