гінецей

ГІНЕЦЕ́Й, ю, ч., бот.

Сукупність маточок, що утворюються з плодолистків квітки.

Гінецей утворений п'ятьма плодолистками (з наук. літ.);

Після завершення диференціації приймочки стають сприйнятливими до пилку, а гінецей – до запліднення (з навч. літ.);

Плодово-ягідні плоди можуть бути простими – утвореними лише маточкою, як у вишні, персика, сливи, а також складними – утвореними складним гінецеєм, кожна маточка якого сформована одним плодолистиком, як у малини й ожини (із журн.).