гінка

Значення в інших словниках

1. гінка — гі́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. гінка — -и, ж., с. г. Те саме, що гін 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гінка — ГІН (смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват), ГІ́НКА, ГО́НИ мн. Брався (батько) до коси і спрагло проходив гін, а відтак і другий, бо здавна любив і умів косити (В. Словник синонімів української мови
4. гінка — ГІ́НКА, и, ж., с. г. Те саме, що гін 2. Другу гінку вони вже не загонили нарізно, а орали спільно, плуг за плугом (Л. Янов., І, 1959, 423). Словник української мови в 11 томах