гіперактивація
ГІПЕРАКТИВА́ЦІЯ, ї, ж.
Надмірна активація (у 1 знач.).
Одним із можливих механізмів депресії є гальмування діяльності однієї з півкуль головного мозку і гіперактивація іншої (з наук. літ.);
Останні дані свідчать про те, що гіперактивація імунної системи у відповідь на інфекцію є основним чинником патогенезу ВІЛ (з наук. літ.);
При розсіяному склерозі одночасно присутні елементи недостатності та гіперактивації імунної системи (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me