гіперактивація

ГІПЕРАКТИВА́ЦІЯ, ї, ж.

Надмірна активація (у 1 знач.).

Одним із можливих механізмів депресії є гальмування діяльності однієї з півкуль головного мозку і гіперактивація іншої (з наук. літ.);

Останні дані свідчать про те, що гіперактивація імунної системи у відповідь на інфекцію є основним чинником патогенезу ВІЛ (з наук. літ.);

При розсіяному склерозі одночасно присутні елементи недостатності та гіперактивації імунної системи (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me