гіпербарія

ГІПЕРБАРІ́Я, ї, ж., спец.

Збільшення тиску повітря зовнішнього середовища понад звичайний атмосферний тиск.

Тривале перебування в умовах гіпербарії у деяких хворих може призвести до набряку легенів або токсичних уражень центральної нервової системи (з наук. літ.);

Гіпербарію використовують для лікування газової гангрени, для зупинки росту збудника (з наук. літ.);

В умовах гіпербарії людина дихає повітрям або іншими газовими сумішами під підвищеним тиском, унаслідок чого в крові й тканинах розчиняється додаткова кількість газів (із журн.).