гіперболічний

ГІПЕРБОЛІ́ЧНИЙ¹, а, е.

Який являє собою гіперболу (див. гіпе́рбола¹).

Гіперболічні образи дуже поширені в усній народній творчості (з наук. літ.);

Суб'єктні образи першої групи, як свідчать приклади, часто являють собою конструкції гіперболічного характеру: кількість пролитої крові уподібнюється водоймі (з наук. літ.);

Епітети й порівняння можуть бути гіперболічними (з навч. літ.);

// Надзвичайно перебільшений, підкреслений.

Загальний тон поеми Білецького значно грубіший: їй бракує того іскристого дотепу, який у Котляревського примушує забувати брутальність багатьох сцен; немає в ній і тієї етнографічної та психологічної правильності, яка і в гіперболічних описах не порушує пропорцій реального (М. Зеров);

Уже перші рядки вірша “Так ніхто не кохав” полонять нас гіперболічним виявом інтимних почуттів людини (з навч. літ.).

ГІПЕРБОЛІ́ЧНИЙ², а, е, мат.

Прикм. до гіпе́рбола².

Хвилі в середовищі з дисперсією не описуються гіперболічними рівняннями (з наук. літ.);

// Який має форму гіперболи.

Браш, стративши опору, похитнувся .. і, зробивши в повітрі гіперболічну криву, розтягнувся на помості (У. Самчук);

І. Ньютон встановив, що обчислення параболічних і гіперболічних шляхів виявляється необхідним при вивченні руху комет (з наук.-попул. літ.);

Є комети, що рухаються по параболічних і гіперболічних орбітах (з навч. літ.).