гіпергія

ГІПЕРГІ́Я, ї, ж., фізл.

Слабка опірність організму хвороботворним чинникам зовнішнього середовища.

За формами прояву розрізняють реактивність підвищену – гіперергію, понижену – гіпергію та спотворену – дизергію (з наук. літ.);

Серед імунологічних реакцій організму при туберкульозі виділяється також стан, що має назву гіпергії (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпергія — -ї, ж. Слабка опірність організму хвороботворним агентам навколишнього середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови