гіпергія
ГІПЕРГІ́Я, ї, ж., фізл.
Слабка опірність організму хвороботворним чинникам зовнішнього середовища.
За формами прояву розрізняють реактивність підвищену – гіперергію, понижену – гіпергію та спотворену – дизергію (з наук. літ.);
Серед імунологічних реакцій організму при туберкульозі виділяється також стан, що має назву гіпергії (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпергія — -ї, ж. Слабка опірність організму хвороботворним агентам навколишнього середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови