гіперемія
ГІПЕРЕМІ́Я, ї, ж., фізл.
Розширення судин та приплив крові до якої-небудь частини тіла або органа.
Сонячне світло викликає гіперемію периферійних жил, тобто гонить кров від глибоких жил і тим знижує кров'яний тиск (Ю. Смолич);
У хворого різко виражені вегетативні порушення: сильне потовиділення, гіперемія шкіри обличчя і ціаноз слизових оболонок (з наук. літ.);
На принципі подразнення теплом побудоване застосування так званих відтяжних засобів (банки, гірчичники і т. ін.), які викликають гіперемію (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіперемія — гіперемі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гіперемія — -ї, ж. Розширення судин та приплив крові до якої-небудь частини тіла або органа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіперемія — (мед.) кровонадмір Словник чужослів Павло Штепа
- гіперемія — гіперемі́я (від гіпер... і ...емія) надмірне наповнення кров’ю судин тканини чи органа, що спричинюється припливом артеріальної крові (активна Г.) або стоком венозної крові (застійна Г.). Словник іншомовних слів Мельничука
- гіперемія — Гіперемі́я, -мі́ї, -мі́ї, -мі́єю (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гіперемія — ГІПЕРЕМІ́Я, ї, ж. Розширення судин та приплив крові до якої-небудь частини тіла або органа. На цьому ж принципі [подразнення теплом] побудоване застосування так званих відтяжних засобів (банки, гірчичники і т. д.), які викликають гіперемію (розширення судин) (Заг. догляд за хворими, 1957, 140). Словник української мови в 11 томах