гіперемія

ГІПЕРЕМІ́Я, ї, ж., фізл.

Розширення судин та приплив крові до якої-небудь частини тіла або органа.

Сонячне світло викликає гіперемію периферійних жил, тобто гонить кров від глибоких жил і тим знижує кров'яний тиск (Ю. Смолич);

У хворого різко виражені вегетативні порушення: сильне потовиділення, гіперемія шкіри обличчя і ціаноз слизових оболонок (з наук. літ.);

На принципі подразнення теплом побудоване застосування так званих відтяжних засобів (банки, гірчичники і т. ін.), які викликають гіперемію (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіперемія — гіперемі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіперемія — -ї, ж. Розширення судин та приплив крові до якої-небудь частини тіла або органа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіперемія — (мед.) кровонадмір Словник чужослів Павло Штепа
  4. гіперемія — гіперемі́я (від гіпер... і ...емія) надмірне наповнення кров’ю судин тканини чи органа, що спричинюється припливом артеріальної крові (активна Г.) або стоком венозної крові (застійна Г.). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гіперемія — Гіперемі́я, -мі́ї, -мі́ї, -мі́єю (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гіперемія — ГІПЕРЕМІ́Я, ї, ж. Розширення судин та приплив крові до якої-небудь частини тіла або органа. На цьому ж принципі [подразнення теплом] побудоване застосування так званих відтяжних засобів (банки, гірчичники і т. д.), які викликають гіперемію (розширення судин) (Заг. догляд за хворими, 1957, 140). Словник української мови в 11 томах