гіперестезія
ГІПЕРЕСТЕЗІ́Я, ї, ж., фізл.
Підвищення або розлад чутливості певних органів до болю чи зовнішніх подразників (особливо шкіри).
Поліомієліт починається дуже різко виявленою чутливістю (гіперестезією) (з наук. літ.);
Гіпертензійний синдром характеризується наростанням неспокою, гіперестезією шкіри, неспокійним сном (з навч. літ.);
Локалізовані форми гіперестезії обумовлені дефектами окремих зубів або пародонту (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіперестезія — гіперестезі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гіперестезія — -ї, ж. Підвищена чутливість органів чуття до звичайних фізичних подразників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіперестезія — Надтовразливість Словник чужослів Павло Штепа
- гіперестезія — гіперестезі́я (від гіпер... і грец. αϊσθησίς – відчуття) надмірно підвищена чутливість організму до сприймання звичайних зовнішніх подразників. Словник іншомовних слів Мельничука
- гіперестезія — Гіперестезі́я, -зі́ї, -зі́єю (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)