1. Словник української мови у 20 томах

гіперизм

ГІПЕРИ́ЗМ, а, ч., лінгв.

Структурно видозмінена одиниця мови, яка виникла внаслідок зіткнення і пристосування однієї мовної системи до іншої.

Надмір боротьби за чистоту норми породили гіперизми (з наук. літ.);

Як правило, гіперизми розглядаються у вокалізмі української діалектної мови (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіперизм — -а, ч. Структурно видозмінена одиниця мови, яка виникла внаслідок пристосування однієї мовної системи до іншої. Великий тлумачний словник сучасної мови