гіперонімія

ГІПЕРОНІ́МІЯ, ї, ж., лінгв.

Ієрархічна організація елементів семантичного поля, за якої гіперонім виступає як родове поняття щодо гіпонімів.

На відміну від синонімії та антонімії, які є лексичними відношеннями між словоформами, гіпонімія і гіперонімія є семантичними відношеннями між значеннями (з наук. літ.);

Парадигматичні асоціації пов'зані з відношеннями синонімії, антонімії, гіперонімії і гіпонімії (з наук. літ.).