гіперплазія

ГІПЕРПЛАЗІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Надмірне збільшення числа структурних елементів тканин і органів внаслідок надлишкового новоутворення клітин.

Гіперплазія спостерігається при розноманітних патологічних розростаннях тканин (хронічне продуктивне запалення, пухлина тощо) (з наук. літ.);

Хронічний стан гіперплазії веде до переродження щитоподібної залози, заміни функціональної тканини рубцьовою і зниження функції органа (з наук. літ.);

Гіперплазія простати настільки добре піддається лікуванню нутрієнтами і лікарськими рослинами, що від методик класичної медицини можна було б повністю відмовитися (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіперплазія — гіперплазі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіперплазія — -ї, ж. Надмірне розростання тканини тваринного чи рослинного організму внаслідок патологічного розмноження клітин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіперплазія — гіперплазі́я (від гіпер... і грец. πλάσις – утворення) надмірне розростання тканини тваринного або рослинного організму внаслідок патологічного розмноження клітин. Словник іншомовних слів Мельничука