гіперплазія
ГІПЕРПЛАЗІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Надмірне збільшення числа структурних елементів тканин і органів внаслідок надлишкового новоутворення клітин.
Гіперплазія спостерігається при розноманітних патологічних розростаннях тканин (хронічне продуктивне запалення, пухлина тощо) (з наук. літ.);
Хронічний стан гіперплазії веде до переродження щитоподібної залози, заміни функціональної тканини рубцьовою і зниження функції органа (з наук. літ.);
Гіперплазія простати настільки добре піддається лікуванню нутрієнтами і лікарськими рослинами, що від методик класичної медицини можна було б повністю відмовитися (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіперплазія — гіперплазі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гіперплазія — -ї, ж. Надмірне розростання тканини тваринного чи рослинного організму внаслідок патологічного розмноження клітин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіперплазія — гіперплазі́я (від гіпер... і грец. πλάσις – утворення) надмірне розростання тканини тваринного або рослинного організму внаслідок патологічного розмноження клітин. Словник іншомовних слів Мельничука