гіперреалізм

ГІПЕРРЕАЛІ́ЗМ, у, ч.

Напрям в американському й західноєвропейському живописі та графіці 60–80-х років XX ст. із характерними технічними прийомами (розпилення рідких фарб, використання фотографій, кінокадрів і т. ін.), намаганням повернути творам утрачену в абстракціонізмі об'єктивність.

Представники гіперреалізму – Ч. Клоуз, Д. Перріш, Д. Гансон, Д. Едді, А. Колвілл (з наук. літ.);

Яскравим проявом натуралізму в мистецтві 60-х років XX ст. можна вважати гіперреалізм (з навч. літ.).