гіпноз

ГІПНО́З, у, ч.

1. Стан часткового сну, зумовлений здебільшого навіюванням.

Гіпноз – це штучно викликаний своєрідний сон або дрімота, коли на тлі гальмування кори головного мозку формується і підтримується активне функціонування так званої зони “рапорту”, за допомогою якої передається людині бажана інформація (з наук. літ.);

Якщо звичайний сон є гальмування всієї діяльності вищого відділу мозку, то гіпноз варто уявляти собі як часткове затримання різних ділянок цього відділу (з навч. літ.);

* У порівн. Як у гіпнозі, Ніна мовчки повертається і йде (О. Донченко).

2. Здатність шляхом навіювання впливати на волю людини (зокрема з лікувальною метою); гіпнотизування.

Чомусь на Кузьму Івановича не доносили 3-й частині. Дехто з інтелігентів у камері пояснював це дією прирожденного гіпнозу, яким ніби володів Кузьма Іванович (Б. Антоненко-Давидович);

Його водолікування, гіпноз не бере, не те що трава! (Ю. Яновський);

Василькові вдома полегшало, сон дитині повернувся (може, та знахарка, проста собі жінка, володіла гіпнозом?) (О. Гончар);

Йоги володіють гіпнозом (О. Бердник);

Ряжанка перебував під гіпнозом, у якомусь трансі, екстазі (І. Білик).

3. перен. Сила впливу, властива кому-, чому-небудь; чарівність.

– Фізична сила відіграє також свою роль в людськім житті; забирає в полон, побіджаючи [перемагаючи] якимсь несвідомим гіпнозом (О. Кобилянська);

Все життя людей – взаємний гіпноз (В. Винниченко);

Незабаром Турбай мимоволі піддався гіпнозові дивовижної краси, що нахлинула на нього неждано, як тільки вони в'їхали в село (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпноз — гіпно́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіпноз — -у, ч. 1》 Стан часткового сну, який викликаний здебільшого навіюванням. 2》 Усипляння навіюванням та вплив на волю людини у такому стані (здебільшого з метою лікування); гіпнотизування. 3》 перен. Сила впливу, властива кому-, чому-небудь; чарівність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіпноз — Гіпноза Словник чужослів Павло Штепа
  4. гіпноз — гіпно́з (від грец. ΰπνος – сон) близький до сну стан людини й вищих хребетних тварин, що виникає під впливом дуже сильних раптових або дуже слабких одноманітних зовнішніх подразників. У людини Г. виникає також під впливом словесного навіювання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гіпноз — Штучно викликаний стан затьмареної свідомості, подібний до сну, під час якого приспана людина піддається впливу гіпнотизера. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гіпноз — НАВІ́ЮВАННЯ (цілеспрямований вплив на волю й почуття людини), НАВІ́ЯННЯ, СУГЕ́СТІЯ книжн.; ГІПНО́З, ГІПНОТИЗУВА́ННЯ (усипляння шляхом навіювання та вплив на волю людини в такому стані). Словник синонімів української мови
  7. гіпноз — ГІПНО́З, у, ч. 1. Стан часткового сну, який викликається здебільшого навіюванням. Якщо звичайний сон є затримання, гальмування всієї діяльності вищого відділу мозку, то гіпноз слід уявляти собі як часткове затримання різних ділянок цього відділу (Фізіол. Словник української мови в 11 томах