гіпнотичний

ГІПНОТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до гіпно́з.

Та ж ніяких тортур чи якихось загадкових таємничих ін'єкцій або гіпнотичних сеансів до нього, Дубровського, не застосовували (Б. Антоненко-Давидович);

У сучасних уявленнях, на відміну від висловлених І. П. Павловим, гіпнотичний стан, або транс, відносять до окремого режиму роботи мозку і тіла (з наук.-попул. літ.);

Введення людини в гіпнотичний стан зазвичай здійснюється за допомогою словесного навіювання, що часто доповнюється фіксацією погляду (з навч. літ.).

2. перен. Який має велику силу впливу.

Олесь міцніше вчепився в металеві поручні. Гіпнотична сила води прикувала його погляд (Ю. Бедзик);

Зорі мають гіпнотичну силу. Люди зіркою з давнини називають жінку вродливу, квіти й ордени (Л. Костенко);

І вечорами – зустріч з ним. Магічні очі, палкі обійми, гіпнотичні слова, які підносили її до нечуваних висот (О. Бердник);

Ідучи за гіпнотичними вказівкам “героїв”, натовп може перейти межу ризику, стати силою руйнівною, злочинною (з наук. літ.).