гіпонімічний

ГІПОНІМІ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.

Стос. до гіпоніма і гіпонімії.

“Пошуковий” характер має й гіпонімічний ряд термінів для називання письменників сатирично-гумористичної галузі літератури: сатирик, гуморист, сміхотворець (з наук. літ.);

Сполучення слів, побудовані на тематично близьких образах і пов'язані гіперо-гіпонімічними відношеннями, можуть сприйматися в одній мові як фразеологічні, а в іншій – як вільні (з наук. літ.);

Гіпонімічний переклад являє собою заміну видового поняття на родове, тобто передачу реалії деякою мовною одиницею, яка має ширше значення, ніж та, яку перекладають (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me