гіпотактичний

ГІПОТАКТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.

Стос. до гіпотаксису.

З плином часу змінювався Шевченків синтаксис. Народна оповідь з переважанням паратактичних конструкцій над гіпотактичними замінювалася характерною для літературної мови складною системою взаємозалежності слів і словосполучень (В. Русанівський);

Від староукраїнської книжної літературної мови слов'яноруська різниться з лексично-словотвірного й стилістичного погляду (латинізми, полонізми, калькові словоскладання, перевага гіпотактичної будови речень та ін.) (з наук.-попул. літ.);

Гіпотактичний зв'язок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпотактичний — гіпотакти́чний прикметник Орфографічний словник української мови