гіпсокартон
ГІПСОКАРТО́Н, у, ч.
Обробний будівельний матеріал – лист, що складається із двох пластів будівельного паперу (картону) і гіпсового осердя.
Гіпсокартон призначений для опорядження стін, стель, вогнезахисту конструкцій, для виготовлення декоративних і звукопоглинальних виробів і т. ін. (з наук.-попул. літ.);
Є різні види гіпсокартону: звичайний, вологостійкий і пожежостійкий (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me