гіпсокартон

ГІПСОКАРТО́Н, у, ч.

Обробний будівельний матеріал – лист, що складається із двох пластів будівельного паперу (картону) і гіпсового осердя.

Гіпсокартон призначений для опорядження стін, стель, вогнезахисту конструкцій, для виготовлення декоративних і звукопоглинальних виробів і т. ін. (з наук.-попул. літ.);

Є різні види гіпсокартону: звичайний, вологостійкий і пожежостійкий (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me