1. Словник української мови у 20 томах

гіронька

ГІ́РОНЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до гі́рка 1.

Ой піду я, молодая, Понад гіроньками (з народної пісні);

Ішов милий гіронькою, мила під горою, зацвів милий роженькою, мила калиною (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіронька — гі́ронька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гіронька — Гі́ронька, -ньки, -ньці; гі́роньки, -ньок, -нькам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. гіронька — ГІ́РОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гора́ 1, 2. Словник української мови в 11 томах