гірстка

ГІ́РСТКА, и, ж.

1. діал. Невелика кількість чого-небудь сипкого; пучка.

Вони були в темних, шитих золотою й срібною ниткою свитках, підперезані високими шкіряними поясами з кишенями для ножа, огнива, гірстки солі (С. Скляренко).

2. перен. Невелика кількість кого-, чого-небудь.

Тій “ері”, як і іншим подіям, причасна гірстка народовців, а далеко не всі вони (М. Сиротюк);

Біля будівлі зібралася гірстка людей. Вони стояли з транспарантами та викрикували в мегафон (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірстка — -и, ж., діал. Пучка чого-небудь сипкого. || Мала кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гірстка — ГІ́РСТКА, и, ж., діал. Пучка чого-небудь сипкого. Вони були в темних, шитих золотою й срібною ниткою свитках, підперезані високими шкіряними поясами з кишенями для ножа, огнива, гірстки солі (Скл., Святослав, 1959, 149); // Мала кількість чого-небудь. Словник української мови в 11 томах