1. Словник української мови у 20 томах

гітов

ГІ́ТОВ, а, ч., мор.

Снасть, якою підтягують вітрила до щогли, реї або гафеля перед їх остаточним закріпленням.

У кожному шкотовому куті прямого паруса передбачений свій гітов (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гітов — гі́тов іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гітов — -а, ч. Снасть, якою підтягують вітрила до щогли, реї або гафеля перед їх остаточним закріпленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гітов — ГІ́ТОВ, а, ч.. Снасть, якою підтягують вітрила до щогли, реї або гафеля перед їх остаточним закріпленням. Словник української мови в 11 томах