даб

ДАБ, у, ч.

Музичний жанр, що виник на початку 70-x років XX ст. на Ямайці.

Музично-ідейні напрацювання дабу дали народження технології і культурі реміксів, а також вплинули на розвиток таких жанрів, як хіп-хоп, хауз тощо (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me