даб
ДАБ, у, ч.
Музичний жанр, що виник на початку 70-x років XX ст. на Ямайці.
Музично-ідейні напрацювання дабу дали народження технології і культурі реміксів, а також вплинули на розвиток таких жанрів, як хіп-хоп, хауз тощо (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me