дагомейці

ДАГОМЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. дагоме́єць, е́йця, ч.; дагоме́йка, и, ж.).

1. іст. Основне населення колишньої Дагомеї.

Прикладом визвольної війни проти французьких колонізаторів може служити війна дагомейців у 1892–1894 pp. (з навч. літ.).

2. Африканська народність, що населяє південну і центральну частини Беніну (колишньої Дагомеї).

Сучасні тоголезці або дагомейці (колись колонізовані Францією африканські народи) не належать до франків, як і аборигени Австралії – до саксів чи єнісейці до слов'ян (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me