дагомейці
ДАГОМЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. дагоме́єць, е́йця, ч.; дагоме́йка, и, ж.).
1. іст. Основне населення колишньої Дагомеї.
Прикладом визвольної війни проти французьких колонізаторів може служити війна дагомейців у 1892–1894 pp. (з навч. літ.).
2. Африканська народність, що населяє південну і центральну частини Беніну (колишньої Дагомеї).
Сучасні тоголезці або дагомейці (колись колонізовані Францією африканські народи) не належать до франків, як і аборигени Австралії – до саксів чи єнісейці до слов'ян (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me