даки

ДА́КИ, ів, мн. (одн. дак, а, ч.).

Гілка фракійського народу і його представники, які жили на території між ріками Дунаєм, Тисою і Дністром.

У тих переказах звучать голоси древніх даків, що силою своїх дужих рук підкоряли дику природу (І. Пільгук);

Орфей, до речі, також був фракієць. Можливо, дак, але, можливо, й гет (Л. Костенко);

Даки переважно розселялись на схилах гір уздовж Дунаю (із журн.).