далекодія

ДАЛЕКОДІ́Я, ї, ж.

1. Максимальна відстань, на якій діє певний прилад.

Частоту розгортки електронного променя встановлюють залежно від потужності й далекодії радіолокатора (з наук. літ.).

2. спец. Уявлення, згідно з яким дія одного тіла на інше передається безпосередньо, без затрат часу; протилежне близькодія.

Концепція далекодії ґрунтувалася на ньютонівських уявленнях про характер сил всесвітнього тяжіння (з навч. літ.).