дан
ДАН, у, ч.
У східних єдиноборствах – ступінь досконалості в оволодінні мистецтвом бою.
У традиційному карате дани є символом визнання досягнень учнів і майстрів, а не просто приводом одягти новий гарний пояс (з наук.-попул. літ.);
Протягом усієї історії дзюдо лише шістнадцять майстрів здобували рівень десятого дану (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дан — -у, ч. У східних єдиноборствах – ступінь досконалості в оволодінні мистецтвом бою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дан — Павільйон для відпочинку мандрівників. Мав місце в архітектурі Стародавньої Південної Індії. Архітектура і монументальне мистецтво
- дан — Дан, -ну м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575. Словник української мови Грінченка