дармівщина

ДАРМІВЩИ́НА, и, ж., розм.

Те, що одержано даром, без затрат або за чужий рахунок.

Господарі вихваляли гостинці, якими обдаровували їх гетьман та старшина. Здавалося, багатії, князі та графи, у винах заморських купаються, але кожному приємна дармівщина! (М. Стельмах);

Оковиту п'є [Мокій] лише на свята та, як трапляється, на дармівщину. А хто тепер пригостить на дармівщину! (Ю. Мушкетик);

Можливість вискочити на поверхню суспільно-політичної піни, утвердитись безглуздо-легким способом активізувала його ліниву натуру любителя дармівщини (Г. Тарасюк).