дарувальник

ДАРУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто дарує (у 1 знач.).

Дарувальник гарантує, що предмет дарування належить йому по праву приватної власності (з мови документів);

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дарувальник — -а, ч. Той, хто щось дарує. Великий тлумачний словник сучасної мови