дванадцятка
ДВАНА́ДЦЯТКА, и, ж.
1. Назва числа 12 і його цифрового позначення.
На поле вийшов запасний воротар з дванадцяткою на футболці (із журн.);
// розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого числом 12 (автобус, трамвай і т. ін.).
До “Експоцентру України” можна під'їхати тролейбусною дванадцяткою (з газ.);
// розм. Кількість із дванадцяти одиниць.
А на другий день, по годині четвертій, коли скінчилася полуднева наука, катехит Соневицький з дванадцяткою щонайкращих співаків починає обходити мешкання директора, професорів, станції учнів і доми своїх знайомих та кропити їх йорданською водою (Б. Лепкий);
Нарешті скоротив [Степан] ще частину, лишаючи повість на чотири-п'ять аркушів з дванадцяткою учасників (В. Підмогильний).
2. Виражена числом 12 оцінка успішності в навчанні та поведінці, що у дванадцятибальній системі означає “відмінно”.
За сучасною шкільною системою оцінювання твір можна оцінити на тверду дванадцятку (з газ.).
Значення в інших словниках
- дванадцятка — Двана́дцятка, -ки, -тці; -тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дванадцятка — Двана́дцятка, -ки ж. 1) Полотно въ 12 пасмъ. 2) Рыболовная сѣть, въ которой на площади въ 1/4 арш., помѣщается во всѣ стороны 12 ячей. Словник української мови Грінченка